А зорі десь тихі... Наші давно на межі:
Відлунням добра та попелом правди й сили.
...Твоїм діточкам, Україно, доводиться зараз мужніти
Блакиттю свободи та жовтим світлом надії.
Нехай десь за обрієм є величезні міста,
В яких карнавал та ілюзія «вічних святилищ»,
І зорі десь тихі... Але ми йдемо до кінця
Під прапором вітрів свободи та світла надії! Зуміємо!
Нам доводити марно, що там, за обрієм, — рай...
Коли бачиш пекло на рідній землі, в небосхилі,
Зорі ніде НЕ тихі... Україно рідненька, надай
Сили й наснаги тим, хто з тобою єдині у світлі надії!
~жовтень•2022~
Відредаговано: 13.09.2024