Збірка віршів «2022 рік»
Віри
Був бажаним, плекав словом душі-тіні.
Ковзав усмішкою по тих, що милуються в мріях.
Від відблисків яскравих віра багатьох німіла,
Його серце кровоточило скалками безнадії.
Ішов геть... зривалась тінню, диким вітром
/За кадром світ, нехай монохромніше, але простіше/.
Так, не забув, знав, що потрібно десь ще світло,
І обіцяв, що не зруйнує чиюсь віру — найсвятіше!
Знову порушував заборони, заповіти,
Позбавлявся почестей й мирних полюсів канонічних.
У тіні, за кадром все шукав відповіді чи просвіти...
Знайшов покликання — розсудить вічність.
Він, ні, не бог, не коштує вівтаря чи храму.
Його свобода — його віра у випадок, без «чекати»...
Він обрав шлях. Йому більшого не треба, то омана!
Вірам іншим побажання: відпустити, пробачити, не страждати.
~лютий•2022~
Відредаговано: 13.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
