Сон уві сні — дійсність? Небуль?
Відблиск далекої зорі в глушині ночі,
Сонний ліс, де ніхто ніколи не був...
На гладі срібний промінь про невинність буркоче...
Повітря стає золотим, прокралися тіні.
Старий тис — притулок пташок-одиначок.
Чіткий абрис пагорбів, яриться темінь.
Писк комариний про щось своє буркоче...
Спадний місяць заразив світ усмішкою,
Тіні нахабно ковзнули по святості молочній...
Запалав лотос полум'ям соромливості хисткої,
Проживши тисячі років у тій секунді під пологом ночі...
Червоніли промені сонця, що сходить.
Зранку змило етюди, знеструм наврочив...
На жаль, сновидіння до ранку? О, є болота, є броди...
Завершене не має значення, проте чіткіше дня очі.
~2021~
Відредаговано: 04.09.2024