Усмішкою істини розпишеться зима,
Сонно струсне на душу полог білий.
Візерунковий шифр на шибках не зламати... Там імла.
Але проблиски зорі стіни зігріли.
Гілки дерев нахабно сріблом майорять.
По снігу тупотять ворони, дражнять вітер.
День обіцяє шарварок і неформат.
Опівдні в завірюсі тіням свято... Зима квітне.
В'язнуть у кучугурах думки та мости,
Звичними шляхами білі акварелі розлетілись.
Під пологом зими місто завмерло... Сонні світи.
На стінах остигали сліди дня, там тіні грілись.
~зима•2021~
Відредаговано: 04.09.2024