По небу пливуть рвані великі хмари,
З дому, з миром,
Приховуючи величезне небо — яблуню зірок.
Гроза далеко. Догоряє останній недогар старий...
Тихо-тихо.
«Не забули»... Вітер листям доніс вир думок.
Дивиться місяць у прорізах грозових масок.
Посидимо, помовчимо,
Згадаймо тих, що кроками серед зірок,
Хто вибрав свободу, скаже «Немає поразок!»...
Вдома, з миром,
Світло заснуло, палить долоню талого воску струмок.
Чути чиїсь кроки, струни тугою затремтіли.
Пам'ятаю, мамо,
Величезне небо та бризки яблуневих зірок...
Схід сонця, хмари попливли в далечінь однині.
Тихо-тихо.
Зранку буде мороз. Час перемог.
~2020~
Відредаговано: 19.08.2024