Голову до неба, що щільно набите зірками... Не впіймати, Не приборкати мереживом ночі попіл кави... Розвіється. На світлому темними плямопрогнозами світ не пізнати, Не втримати час у полоні... Ніколи не схилиться!
Біла земля — для душі це випробування. Що не згоріло — обвуглилося, у горні зміцніло. Чорна кава була дивною спробою знеболювання... ...Неосяжна ніч кришить долі снігом на землю вміло.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.