Збірка віршів «2020 рік»

Попіл кави

Голову до неба, що щільно набите зірками... Не впіймати,
Не приборкати мереживом ночі попіл кави... Розвіється.
На світлому темними плямопрогнозами світ не пізнати,
Не втримати час у полоні... Ніколи не схилиться!

Біла земля — для душі це випробування.
Що не згоріло — обвуглилося, у горні зміцніло.
Чорна кава була дивною спробою знеболювання...
...Неосяжна ніч кришить долі снігом на землю вміло.


~2020~




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше