Промінчики серпня на моїй долоні... І, здається, що я літаю...
Шепіт трав з вітром, що вислизає, і стогін води...
Десь там, між сосен, блукає моя душа лісова... Співає,
Піднімаючись мріями до небес, всередину сині...
Розпростерті руки... І я говорю з натхненням... Згадую...
Тут казка живе, у найкращих її світах...
Відблиск на долоні — млість тепла чарівна... Милуюсь яскравою...
Все тут Любов... у кожних крапочках та штрихах...
Карнавал почуттів, «метелики в животі» феєрверки нагадують —
То пульсація у венах надійної, рідної Мати-Землі...
Я від щирого серця і всією душею радію... Казку вигадую...
...Про промінчики серпня... ті, що в душі розцвіли...
~07•09•2019~
Відредаговано: 14.05.2024