Де зустрічається небо з хвилею — бездоганність.
Розчиняються зірки, стікають піною у воду.
Де вільна душа... І час застиг... Шлях Чумацький
Чи то богу, чи дияволу своє серце продав...
Тут бажання лише одне — бути Світлом.
Немає ні минулого, ні майбутнього... Істини біг...
Бриз і вічність Таємницею Світу оспівані.
Тяжіння усіх доріг... Розуміння: ти — Людина, ти — Світ...
Тут біля «краю прибою» — центр Всесвіту.
Звук неба, смак вітру, колір глибини води...
Затишок серця та думки... Кохання як Світло...
І пульсація у венах «немає тієї долі..» Розуміння «навіщо», «куди»...
Не молюся... Не вмію, не знаю, не пам'ятаю...
Лише солона млість: вітер, вода, пісок —
Сльози неба... У вузькому колі, без сторонніх... Я знаю:
Хто є частиною Всесвіту, той не може бути самотнім... Життя — урок!
~31•07•2019~
Відредаговано: 14.05.2024