"Прозоре повітря зачароване...
Його стиглим диханням скований ліс...
Береги річки в оправі льоду,
Лише тиша снігу...
У одвічній тій безмовності весь шепіт чутно -
То сни у головах...
Стривай! Нехай не весна...
Я тут... Я поряд... Розбуди мене!"
Уривок з к/ф "Красуня і Чудовисько"...
~•••~•••~•••~~
Зима... Знову у снах зима...
Скована чистою кригою вода... На жаль, права...
Де таємниця мрій таїла трепет вій — крига вікова...
Але в ніжному шепоті річка Любові ожива...
Десь, в снах, зачепившись за мрії весна
Дихання вічних дум й чаклунства сповнена...
Хоч маска біла вже німа й холодна...
А Вічноюна під шаром льоду ще жива!
Посмішкою багаття зорі, розсипавши перли та дива...
Тиша брижить по закутках тих снів... Зима... Ось так краса строга...
Від серця й до серця... небо різнокольорове знов співа...
Торкнувшись подумки... Я поряд... Я в душі... Весна...
~червень•2017~
Відредаговано: 20.03.2024