Перетинаючи кордон мого неба,
Ти думав про літо, Прекрасне Тремтіння Душі?
Безкомпромісні «бути/не бути»... ганебно...
Чую тебе... До себе покличеш? Або знов апогей брехні?
Прожени — якщо хочеш. Поверни — якщо «треба»...
Якщо ні — залишай. Чи прірва — твій міст?
Ти казав «мало тут раю, більше від пекла»,
Вірив в принцип, летів «під укіс»... В чому зміст?
Якби зістрибнув одразу, коли покликав ранок чи смуток...
Прозою не стали б кілька фраз на долі, в пітьмі...
А тепер «оголеної душі камасутра» здобута,
Що червоною ниткою зв'язала нас... Ні тобі, ні мені.
~2017~
Відредаговано: 20.03.2024