Зрозумійте, відчуйте... як танцює гроза...
Скільки сили та вічної любові в її очах...
Коли кольором шаленим наповнюються небеса...
Та зривається стогін шаленої пристрасті у ночах...
Там полонини в туманах чекають вітрів...
Карнавал нескінченних стежок веде в чарівні сни...
Туди тягне магнітом... Там мрії не брешуть... Дива живі...
Та чи зрозумієте ви, що буває ближче грози?
А вона дуже щедра... Вишукано дощами б'є по щоках,
Дивовижними стрічками у гуркотаннях хмільних
Заходить у душу... Чи зрозуміти й прийняти це вам?
А я з нею в унісон... навіть у блискавках її мережаних...
І коли озон розриває від щастя душу мою -
Зникає спокій та вривається грози екстаз...
Під її спалахами не заснути... Навіть тіні танцюють...
...Відчуйте грозу у своїх венах... хоча б раз...
Не пошкодуєте!
~12•09•2017~
Відредаговано: 20.03.2024