Збірка віршів «2017 рік»

Оксамитова осінь Карпат

Осінь в цей край заходить дуже тихо-красиво.
Зігріває душу кольоровим листям в перехрестях дощу,
Шипінням річок, шепотом трав наповнює крила,
Та повітрям свободи віддає всю себе досхочу.

Гори вражають своєю міццю й оксамитом.
Засинають у хмарах... Полонинами душу рвуть.
Десь там бродять вітри... Тягне у незвичайний простір магнітом.
Величезні смереки линуть до неба... І розумієш: "ти зараз ТУТ!"

Природа ніби говорить цьому світу: "люби й згадуй!"
Цей дивовижний край поринає у серце осіннім теплом.
Водограй водоспадів диво казкове нагадує
В сонячних променях ніби створених чаклуном.

І закохуєшся в ці зірки й бездоганні гори,
Мальовничу красу блакитного неба, його глибину,
У тумани молочні, у воду живу й в осінні ліси неозорі.
...Та здається ніби потрапив у нескінченний сон наяву...

~14•09•2017~




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше