Тато, скажи, тобі сниться як ти літаєш?
Як розсікаєш крилом блакитне небо?
Від темних дум і безглуздих фраз вислизаєш...
І забуваєш, де межа між буваль і небуль?
Як ти всіма грудьми дихаєш у зорю з вітрами?
Та як пронизаний ніжною волею світла
Пісню співаєш про Вічне Кохання зі світами...
Даруєш мить падіння у рай теплого літа?..
Як ковзає адреналін у венах ніжним спокоєм,
І наповнюються змістом усі дні сподівання?
Як десь у серці потужним солоним прибоєм
Море і небо повінчані... і немає мовчання?
Тато, а скажи, чи існують крила
Ті, що несуть в далечінь заповітних мрій і свободи?
Як гадаєш, чи стоять такого зусилля
Ці миті в небі?... Скажи, тату, тобі сняться польоти?
~18•11•2017~
Відредаговано: 20.03.2024