Вірю нескінченно в сузір'я Вічної Любові...
Якщо покличеш, я повернусь крізь холодні далечіні...
Чумацький шлях — мій фарватер... зірки — вогні кольорові
І мости крізь віки... де наші ритми од нині...
Я тебе знайду серед мільйонів вітрів,
Де волею в серці твої слова-океани...
Нехай тягнуть мене грози... але світло вогнів
Твоїх очей для мене вічний шлях у покої нірвани...
Нехай закине мене спрага мандрів у інші світи,
Холоди всі дороги зітруть у щасливе «завтра»...
Я почую твій поклик крізь кришталеві віщі сни.
Обов'язково сили знайду, щоб повернутися... Бо чуєш, ти цього вартий!
~грудень•2016~
Відредаговано: 20.03.2024