Зірка осяйна ти мені засвіти,
Ти шляхи мої освітли,
Бо йду долиною темною і кінця не видно,
Хоч людям завидно,
Бо не знають що переживаю,
Я ж бо все у собі тримаю.
Я така ж як і всі,
Живу у світі цьому наче в тюрмі
І турбот достатньо і проблем,
Радості потрохи але не без дилем.
Зірка осяйна-ти світло мені даєш,
Ти завжди мене всюди приймеш
І немає місця де ти б не сягала,
Мене всю цілковито огортала,
Куди не гляну куди не піду а промінчик гріє,
Тому в мені надія ще жевріє.
Відредаговано: 13.11.2023