Татові і мамі я пишу цього листа,
Спогадами всіяного де стоїть моя тюрма,
Квітами присипана алея,
Думи все ж звертаються до Прометея
І Гертруда тут стоїть у вбранні сліпучім,
У садку порається пахучім.
Де душа-там дім а не там де родився,
Я за своє життя змінився,
Я не думав що то буде і куди то приведе,
Нехай до мене ж мудрість в гості зайде.
Я пишу вам любі про усе на світі,
Що стається й сталося зі мною,
Про гріхи й печалі я пишу у звіті
І нема мені тепер покою.
Та щасливий бо довольний всім що маю,
Я зла на минуле не тримаю
І хоч каятись в чім маю,
Але поганого про вас я не згадаю.
Відредаговано: 13.11.2023