Цій днині немає кінця,
Страждань прийшло вінця
І руки опуститися хочуть,
Але тоді мрії збутися не можуть..
Хтось ховається від проблем,
А я іду до них сміливо,
Тоді я можу побачити диво
І все буде суттєво без дилем.
Та перед ціллю страх охопив
Й скільки сліз пролив,
Опанувавши себе я світло бачу,
Я від щастя як дитя плачу.
У снах блукаю я похмурих,
Вбачала у фарбах понурих,
Поганий кінець щасливої історії,
Але опиралася і тікала з Преторії,
Неначе від цього залежить усе життя,
Є надія для мене ще одна!
Відредаговано: 13.11.2023