Його душа десь там на небі,
А тіло тут, в сирій землі.
Це через те, що були в нього,
Ті побратими всі слабкі.
Десь сидячи в сирих окопах,
Кричав: "що я боюсь йти".
А там загинув брат по крові.
Якого мав він сам нести.
"Я не піду, там дуже страшно!"
А як було тому?
Що дихати вже стало важко,
А ти не допоміг йому.
Десь сидячи біля могили,
Казатимеш, що то твій друг.
Коли його там кров пролили,
Коли схопив його недуг.
Ти не вважав, що ви є друзі,
Ти не вважав, що треба так.
Залишив його десь у лузі,
Ну хіба ж ти не мудак?
Він мав би жити дуже довго,
Якщо б тоді ти допоміг.
Якщо б не залишив одного,
До смерті пару лиш доріг.
Як жити з цим тепер ти будеш?
Коли згадаєш ти той день.
Наврядчи ти колись забудеш,
Як залишив від друга тінь.
Відредаговано: 23.01.2026