Ну чого ти лежиш? Вставай, підіймайся!
Хочеш не хочеш, але захищайся!
Ти прийшов воювати? Так починай!
Не потрібно здаватись в полон, так і знай!
Ваш світ там кричав, що треба вбивати,
Тепер не потрібно свої сльози ковтати.
Як Путін кричав: "Всім відавати життя".
Тепер ти щось говориш про почуття.
Ти прийшов сюди українців вбивати,
Тепер плачеш і просиш тебе не чіпати.
Знаю, тобі страшно, адже ти теж людина,
Вибач, я помилився, ти справжня скотина!
Ви суки, нема вам більше пощади!
Дивись як гарно б'ють наші гармати.
Вас треба вбивати, і не жаліти!
А краще б усю Росію спалити!
Ніякого вам більше полону,
Вас міняли і відправляли додому.
А в наших хлопців на місці стріляли,
Малих діток в колисці вбивали.
Коли ви нарешті вже зрозумієте?
Ви даремно навіть існуєте.
Ніколи не знати вам щастя лебединого,
Я бажаю вам смерті, усім до єдиного!
Захопили ви Київ, Одесу, Херсон?
А можливо то був лише сон?
У когось вже мабуть галюцинація,
Так зрозумійте, на скільки сильна наша нація!
Вони верещать: "Нациська країна!"
"Там убивают русского сына!"
А в мене була лише доля така,
Скоріше убити того хробака.
Відредаговано: 23.01.2026