Збірка "Там, де болить"

Кривий Ріг

Хтось з вікна побаче море,
Хтось з вікна пабаче ліс.
Ну, а в мене руди гори,
Двір травою весь заріс.

Хтось з вікна побаче поле,
Хтось мабуть побаче дім.
В когось це така є доля,
Але дана така не всім.

Я в віконце бачу шахту,
Що руду переробля.
Хтось побаче мабуть яхту,
Хто так море полюбля.

Тут маленькі є домівки,
Які звуться тут селом.
Є й великі поверхівки,
Які бачу за вікном.

Тут я живу та вся родина,
І влаштовує все нас.
Я не одна така людина,
І скажу один лиш раз.

Не потрібне мені море,
Та поля ті золоті.
Мене влаштовують і гори,
Що у купці в тісноті

Я в віконце бачу річку,
За високим очеретом.
Таку маленьку, не величку,
То не буде це секретом.

Що живу в такому місті,
Де багато є доріг.
Розповсюджуються вісті,
Моє місто — Кривий Ріг!

Подобається

#509 в Різне
#29 в Поезія

Відредаговано: 23.01.2026