Повернення додому

Сироти виступають на шкірі, крок несвідомо сповільнюється, а голова повертається на звуки, які одночасно й жахають, і обіцяють спасіння. Очі починають фокусуватися на небі, швидко розшукуючи в темряві червоні розчерки. Спочатку вони нагадують пунктир, який нібито підкреслює хибність реальності, а потім, нарешті почувши глухий вибух, ти згадуєш, що це і є реальність.
Холодний вітер пестить твою шкіру. Ти вище натягуєш шарф і змушуєш ноги рухатися в напрямку дома, залишаючи за спиною світ, який потихеньку розвалюється.
Перевіряєш телефон в надії пересвідчитись, що всі цілі. Швидко пролистуєш чати, відписуєш "Я в порядку" і ховаєш пристрій у кишеню. Руки мерзнуть. 
Згадуєш, що вдома ніхто не чекає. Спочатку відчуваєш полегшення, а потім тривогу за домашніх улюбленців.
Переходиш майже на біг, коли ударна хвиля починає наступати тобі на п'ята. І ти не зупиняєшся, бо адреналін гонить тебе вперед. Тобі вже здавалося, що ти до всього звик і що вже немає страху, але страх є. З кожним вибухом, з кожною трагічною новиною ти ховаєш його все глибше і глибше. В той самий час, коли він розповсюджується твоїми нутрощами, маючи наміри заповнити все собою і витиснути тебе. Ти не піддаєшся, не залишаєш спроб поховати його в собі, але він міцнішає. І колись зможе вирватися назовні. 
Ти роззираєшся. Навколо ні душі. Всі вже давно в своїх надійних схованках: коридорах, ваннах, в обіймах коханих людей. Та справжніх укриттів немає.
Ти продовжуєш йти безлюдними вулицями, ховаючись в просвітах між гаражами. Просуваєшся далі. Бачиш останню шпаринку на шляху додому. 
Раптом відчуваєш на своїй щоці доторк снігу. Отямлюєшся. Знову зима. Лютий. І це одкровення приголомшує, супроводжуючись новою ударною хвилею. Оце вже не несе спасіння.
Підіймаєш погляд і бачиш, як тремтить твоя багатоповерхівка. Хочеш її приголубити, простягнути руку і торкнутися таких рідних стін. Стримуєшся. Прикидаєш, наскільки безпечно підійматися на свій верхній поверх. 
Та це втрачає значення після наступного вибуху. Небезпечно, але ти підіймешся. Сходами. До тварин.
Час повертатися.