Збірка, що кровоточить
Він і вона
Тиша давалася їм важко. Ніхто не любив мовчання, яке з'являлось в найнепідходящий момент, змушуючи тебе ніяковіти. Тяжкіше ж вона давалося тоді, коли було що сказати. Було про що прикричати. Але ж ніяк не заховати в собі, навісивши декілька тон брехні.
Вона, яка не мала свого ім'я, молилася бути почутою в тій тиші, нібито слова, які промовлялися пошепки в собі, мали хоч якийсь шанс досягти чиїхось вух.
І Він, який і був відповіддю на всі питання, благав почути, жахаючись, що для цього треба мати вуха, шо чують, або очі, що бачать, а ще краще серце, яке відчуває.
Вона ж має риси наївні, насмішкуваті, коли Він має лише згадку. Згадку, яка і є всім життям.
Тож кожен раз, проходячи повз її вікно, він благав, ладний впасти на коліна, а Вона молилася, дивлячись на нього крізь скло, дізнатися його ім'я.
Але він вже був названий: "Мій світ, усесвіт і світанок", Вона ж німа.
#289 в Різне
#3078 в Любовні романи
#1500 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
