Збірка, що кровоточить
Він і вона
Тиша давалася їм важко. Ніхто не любив мовчання, яке з'являлось в найнепідходящий момент, змушуючи тебе ніяковіти. Тяжкіше ж вона давалося тоді, коли було що сказати. Було про що прокричати. Але ж ніяк не заховати в собі, навісивши декілька тон брехні.
Вона, яка не мала свого ім'я, молилася бути почутою в тій тиші, нібито слова, які промовлялися пошепки в собі, мали хоч якийсь шанс досягти чиїхось вух.
І Він, який і був відповіддю на всі запитання, благав почути, жахаючись, що для цього треба мати вуха, що чують, або очі, що бачать, а ще краще серце, яке відчуває.
Вона ж має риси наївні, насмішкуваті, коли Він має лише згадку. Згадку, яка і є всім життям.
Тож кожен раз, проходячи повз її вікно, він благав, ладний впасти на коліна, а Вона молилася, дивлячись на нього крізь скло, дізнатися його ім'я.
Але він вже був названий: "Мій світ, усесвіт і світанок", Вона ж німа.
#1484 в Різне
#5746 в Любовні романи
#2388 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
