Лиє дощ немов з відра
Торкаючись, як на стакато, вікон
Стоїть два келехи вина
А я оковуюся криком
Кричу ,душа співає вальс
Так серце надривається в останнє
Не хочу чути тих я фраз
Що кажеш їх ти на світанні
Два келехи вина ,тупий букет
З червоними квітками
Я рву подарений браслет
Що сплетений нитками
Сижу, підлога у воді
В сльозах яких ти вже не вартий
Зустрінемся з тобою на суді
Піджак свій забери бездарний
А поки навіть не посмій
Прийти до мене вечорами
Прошу тебе нарешті ,зрозумій
Ти вбив мене тими словами
Закрию цю квартиру я на ключ
Нікого не впущу ніколи
Закінчу цей тяжкий навчальний курс
І з гордістю поспалю ті ноти
Звичайно й ноти теї пісні
Шо так любив її співати ти
У вечері слова ті маловмісні
Які розказували як кохати
Забути хочу я тебе
Розбита ваза біля мене
Всім серце я не навижу тебе
Моє кохання тихо смеркне