ЗбІрка поезІй "ШаленІ почуття" автор Куранда Валерія

Ти мій

Йду пізно ввечері по вулиці туманній,

крізь туман горять вечірні ліхтарі.

Згадую, як сьогодні разом вас побачила:

ти їй усміхався, а вона тобі.

 

В мене ком у горлі, сльози потекли,

нестача повітря- викликати б таксі...

Але ні, краще пішки буду йти -

може, стане легше на душі.

 

Тепер мені зрозуміло, чому вдома

майже не буваєш ти:

зайнятий та в справах,

зовсім час не приділяєш мені.

 

Я боролась за твою увагу -

збільшила губи, скинула вагу.

А тепер йду та плачу-

ти знайшов собі коханку...

 

Море любові та ніжності

було подаровано тобі.

А тепер я йду ввечері по самотній вулиці

-Ти,мій! - кричу я в голові.

 

Мій телефон дзвонить - це дзвониш ти.

Я не відповідаю - хочу побути на самоті.

Розмірковую : краще все сказати,

чи мудро промовчати та чекати, що скажеш ти?

 

Я вже біля свого дому, сіла у дворі,

глибокий біль та печаль поселились у моїй душі.

-Ти, мій ! - щосили я кричу.

Мені вже байдуже, що всі це чують навкруги.

 

Думаю, ти теж почув мій крик з душі -

твій силует з`явився у туманному дворі.

Твої руки мене міцно обійняли,

шепочеш ти мені вночі : -Я твій, моя любов... Ти - назавжди!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше