Любов- чиста та палка, приходить несподівано,
коли не думаєш про неї, не шукаєш.
Спочатку зачаровує тебе,
а потім вабить та запалює серця.
Любов торкається тебе так ніжно -
таке приємне відчуття,
в душі - немов вібрація музична,
тебе так манять почуття.
Шукаєш зустріч із своїм коханням,
ти думаєш про це щодня.
По жилам кров біжить від хвилювання,
коли на нього подивилася вона.
Олена - дівчина чарівна: у неї руда коса,
зелені очі, природна краса.
Полонила серце Миколая,
оселилась у його думках.
Миколай - широкоплечий,
у нього чорне волосся,
а ще - чорні очі, чорніші самої ночі.
Покохав Олену палко за її харизму, вроду і зелені очі.
Він не спав ночами - всі думки про неї.
Коли вона йшла повз нього,
його серце завмирало -
не відчував землю під ногами.
Закоханих кохання окриляє,
невпевненість в собі не зупиняє.
Цього разу зустрів Олену - поспішив привітатися,
запросив у парк разом прогулятися.
Вони гуляли разом допізна:
тримав її за руку, говорив прекрасні щирі слова,
подарував букет квітів, співав пісню про її ім`я...
Їм заздрили зорі і луна...
Відредаговано: 18.01.2026