Обожнюю цей ранок і весь день,
тому що ми зустрілися з тобою.
Ця випадкова зустріч у метро -
ти в справах був, я їхала додому.
Побачила знайомий силует,
твоя статура, очі та манери.
Хоча давно не бачились ні разу,
ти не впізнав мене, а я тебе - одразу.
Я усміхнулася тобі, твій погляд зупинився на мені,
не вірив ти, що так буває.
Ти знову дивишся на мене, як тоді -
той погляд твій, я досі відчуваю.
Ця зустріч нам приречена була,
тому що так обидва це жадали.
Ти запросив мене в кафе,
а я не зволікала.
Цю каву запам`ятала на все життя,
її смак і всю нашу розмову.
Ти розповів мені про все своє життя,
я слухала уважно, безумовно.
Останній раз так спілкувались вже давно,
пройшли роки, пірнули в небуття.
О, як в юнацтві я тебе кохала,
а зараз в кожного - своє життя.
Колись ходили в одну школу,
і кожен вечір вдома
чекала зустріч я з тобою.
Коли ти прийдеш, візьмеш за руку,
ми підемо разом під зоряним небом та луною.
Закінчили ми школу-
з`явилась в кожного своя дорога.
Ми розійшлись. Я так страждала...
Як і раніше, ще довго я тебе чекала.
Хоч не судилося нам бути разом,
я дуже рада , що перетнулись наші шляхи.
Ненадовго, але я тебе зустріла,
мені стало легко та приємно на душі.
І наче вже не той вогонь кохання,
що був давно колись, пройшли роки,
але в моєму серці ти є -
ти будеш назавжди.
Відредаговано: 18.01.2026