Зустріч королеви Зими із квітучою красунею Весною

Вже майже прийшла Весна,

але зненацька повернулась Зима -

на прощання вдарила морозом.

Намалювала на вікнах цікаві узори,

покрила інеєм всі дерева, кущі, заморозила річки.

Усе вкрила снігом навкруги.

Зима не хоче поступатися Весні -

ще трохи хоче побути господинею землі.

Все огорнула в синьо-білі кольори :

сріблястий сніг лежить, блищить -

краса казкова в цю прекрасну мить.

Повітря свіже і прозоре,

а під ногами сніг тріщить.

Кришталеві сніжинки падають додолу.

Так хочеться всі спіймати удолоні -

вони кружляють дуже повільно,

немов танцюють вальс із вітром.

Королева Зима наполягає,

що це ще її пора -

наводить свою холодну сніжну

срібно-білу красу.

Але пташки вже кличуть Весну.

Вже березень настає,

сонце раніше встає,

теплим сонячним променем землю зігріває.

Весну квітучу красуню зве.

Від сонячних променів усе навкруги прокидається :

летять із дахів сніги та бурульки,

течуть струмки талої холодної води.

Весна, квітуча красуня,

з королевою Зимою зустрічаються.

У міцних обіймах вони вітаються

та до нової зустрічі прощаються.

Прекрасна, квітуча красуня Весна йде :

тепло настає, соловейко співає.

Цей солодкий спів пробуджує землю від сну :

усе розквітає та цвіте,

молода зелень росте.

Йде теплий дощ, а після дощу -

неймовірний аромат цвітіння бузку, сакури, магнолії та зелені.

Вдихаємо - радіємо Весні, вона нас надихає.

Весняні сонячні дні надають нові сили.

З цими новими силами хочеться знову

творити, любити

і просто радісно жити.