Приємний літній вечір запам’ятався назавжди.
У вишуканому ресторані - я і ти.
На березі річки
романтично світили ліхтарі.
Ми ще навіть не були знайомі -
вже серцем відчували:
шляхи нас привели
не просто так сюди.
Я сіла біля барної стійки
в мереживній сукні,
з мрійливим настроєм -
змінити щось у житті.
Ловила приємні звуки музики,
похитуючи у ритм -
келих білого вина в руці.
Вродливий бармен щиро посміхався мені.
Казковий настрій в цій блискучій залі...
Здавалося, життя - прекрасне.
Поступово наростав дурман у голові.
Тебе побачила я не одразу -
в яскравій, світській метушні.
Ти смакував улюблене віскі, сидів самотньо
на розкішному дивані у тіні.
Раптово музика повільно зазвучала,
мелодія торкнулася серця і душі -
немов мені серце наказало:
“Йди саме зараз його на танець запроси!”
Я йшла повільно й звабливо
крізь залу й тисячу облич.
Саме тебе моє серце обрало і заполонило -
два погляди зустрілися в одну мить.
Палаюча яскрава іскра пролетіла,
напруга — давить, та інтрига теж...
Я дуже здивувалася, як зрозуміла:
мені назустріч - ти йдеш.
Ти простягнув свою мужню руку,
на романтичний танець запросив.
З тобою в танці розчинилася...
Я вірю серцю - хто б що мені не говорив.
Відредаговано: 18.01.2026