Вальпургієва ніч

Вночі чорти і феї збирались,

Один з одним змагались.

Стихали ниви і закутались в нічку

І якраз тоді посадили бабу Ягу  в пічку.

Соловей розбійник і Кощій в шахмати грають

І одночасно красунь відьмочок роздягають,

Бо ж на них вони грають.

Злу чаклунку яблуками закидали,

А потім із села як непотріб викидали,

Присоромивши на все село,

Що воно ще місяць гуло.

Три зомбі розважались з вампірами

І голосно тупотіли крилами.

Сумні тролі самі собі розважались,

Бо феї з чортами змагались.

А ще демони своїх жертв в супі варили,

Цілу каструлю тушонки зварили і з*їли.

А чаклуни з готами сперечались,

За звання кращого змагались.

А відьми хороводи водили,

До чужинців в гості ходили,

В двері дзвонили ніби- то солі просили,

А насправді хлопцям голову кружили,

До нестями їх утомили, а потім приворожили.

Привиди і духи шалили,

Перехожих страшили.

Нічка ця незвична чарівна,

Коли приходить сила невидима потайна,

Що зведе з розуму всіх вона.

Про цю ніч вони мріють,

Бо всі люди від неї мліють,

А це їх забавляє,

Лякати їх заставляє.

А скелети по кладовищу ідуть,

Сідають в човен і пливуть

В невидимий світ там де їх ждуть.

Весь чаклунський світ тут гуляє

Хороводи водить, гадає.

Цілий рік вони цієї ночі чекають

І коли вона приходить таку втіху мають

І так один одного розважають,

Що весь світ здригають.

Солодко погулявши до себе вертаються,

Наступної ночі ніяк не дочекаються

І цілий рік знов маються,

Неперевершеної ночі дожидаються!