Збірка перша "Мандрівки серця"

Вона

 

Вона як троянда- дика кров

І йде в боротьбу вона знов.

Вона як та золота квітка,

Що створена із зоряних крил,

Яка зрошує сяйво як пил.

Густі пасма скидає під небосхил

І не боїться вона трясовин.

Вона як блакитний фіміам,

Що розквітає у весняних садах- он там.

І крила її безсмертні безмежно прості,

Вони такі гарні проглядаються у імлі.

Очі її фіалкові глибокі,

Але чомусь такі одинокі.

Де той блиск надії

Її найсильнішої мрії?

Сльози в серце капають із горя,

Вона як чайка не може жити без моря.

Не сумуй і не плач,

А дай усім здач

І будь щаслива в коханні,

В прекрасному солодкому невіданні.

Не печалься, не тужи

А краще кричи і душу свою від болю звільни

І від світу й проблем десь пропади.

Вона бореться і перемагає,

Живе і кохає,

Вона щаслива й спокійна

Горя не знає- бо кохає.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше