Прекрасні барви різнокольорові в душі моїй переливають
І дивні солов’їні співи в серденьку моїм не угасають.
Відлуння в серці чую я- то любов до мене озивається,
З усієї сили в життя моє вривається.
Любов моя прекрасна й неповторна
Взиває, кличе й манить пізнати її.
Любов моя в серці квітне і все заповняє,
Мене вона в світі цім тримає.
Гаями безкраїми розлягається
І ні миті у своєму виборі не сумнівається.
У світ дивний поринаю і бачу світло надії,
Любов моя здається здійснить усі мої мрії.
Ніхто її вже не зупинить, якщо вже корені пустила,
Хитра одначе- мене вона в свої сіті зловила!
Не соромно любити- соромно любові не пізнати,
В чому ж сенс тоді, якщо головного в світі не знати?
А я маю сенс і радію- що не доводиться у пошуках блукати,
Від життя цього треба любові вдосталь брати,
Щоб радість і затишок у душі мати.
Відредаговано: 13.02.2022