Збірка перша "Мандрівки серця"

На межі

Життя сповнене випробувань іде

І сповнене тяги проблем серце те.

Страждає стомлене пошуками серце

І гірко глянути через гріховність у люстерце.

Ах, молоді роки, дурниць зроблено багато

Й прощає милосердний наш Небесний Тато,

Але іноді заблукавши- людина душеньку погубить

І втратить той зв'язок що з Отцем, Який його так любить.

О, як же хочеться вернутись і виправити помилки

І Богові молитись, кажучи «Прости»!

Як жаль що час вже не повернеш,

Адже повернувши час- на шлях істини звернеш!

Та час не відмотати,

Тому нам треба тут і зараз себе виправляти!

А гірко плачучи від докорів сумління,

Повільно приходить до свідомості прозріння.

А прозріння- то істина, яка вільними зробить

І тоді- то людина гідне похвали Бога зробить.

А наш люблячий Отець усе пробачить

І силу волі Він в людині тій побачить,

Коли щиро покається вона

І відпустить тоді серце тяга!

Андіона Гобой

Подобається

#3247 в Різне
#841 в Поезія

Відредаговано: 13.02.2022