У довгу путь ступаю я,
Заполоняючи усе навкруг
І пізнає усе нове і нове душа моя,
Долаючи немічний недуг
Зриваючись до небес чи падаючи,
Але все страшне й погане перемагаючи.
Й шукаю свій шлях у житті
Часом так нелегко розібратись у бутті.
Несу світло та іноді щось не так зроблю
І тим тільки горе і плач собі принесу.
Але так буває, коли шукаєш шлях свій,
Бувають злети бувають і падіння,
Життєві випробування- приносять прозріння.
Приходить зрілість ,приходить розуміння,
Молодість прощай- кажу, адже не треба мені тління
Лиш треба мудрість, яка вестиме по житті
От тоді розберуся в усьому- у сенсі, у бутті.
Дякуючи батькам що на світ нас народили,
Завжди прощали ,просили і учили
Життєвих істин, щоб ми в житті не заблукали
І маючи досвід- надійне пристанище мали.
Відредаговано: 13.02.2022