Збірка перша "Мандрівки серця"

Шлях збагнути

Звалюсь безпам’ятства у сон

І закриваються повіки- приглушаю стон.

Побачу сни як райські лавини

І побачу там досі небачені зміни.

У сні ми наче розкриваємо душу

І я побачу там себе і що робити мушу.

А мушу я по заповідях Божих жити

І від плодів старання- радіти.

Розслабляюсь, в радість спокою загорнусь

І більше журбою по тілесному не томлюсь.

Знайшла розраду я в духовних речах

І бачить зміни найкраще Бог по моїх ділах.

Проте не сни допомагають свій шлях збагнути,

А людина сама приходить до цього коли Бога попросить,

Бо тільки завдяки Богу людина все зносить,

Бо без Бога людина ніщо і хвалитись їй нічим

І тільки завдяки Богу ми свої рани залічим

І не важливо тілесні ті рани чи духовні- бо Бог все може,

Тому відмовитись від Бога і дару спасіння негоже!

Подобається

#3235 в Різне
#836 в Поезія

Відредаговано: 13.02.2022