Один день з життя лінивого кота.

- Думаєте наше котяче життя легке? Можу запевнити, що ні. Не вірите? Самі подивіться...

- Прокинутися треба обов'язково раніше господаря, збігати на кухню, красномовно погрюкати порожньою мискою. Сто відсотків господар не відреагує, отже треба йти його будити, а інакше бідолаха не прокинеться вчасно на роботу. А так я і добру справу зроблю, розбудивши його вчасно, й заодно отримаю смачну винагороду у вигляді м'ясних кубиків хрустких кормів.

Взагалі мій господар мене не цінує, ох важка наша котяча доля. Дуже часто коли я стою біля ліжка послідовно нагадуючи господарю, що ранок настав, він кидає в мене подушкою. Доводиться виявляти дива гнучкості та спритності ховаючи свій пухнастий хвіст під стільцем, а мені з моєю вагою це складно! Та й взагалі я так схуднути можу!

Почекавши, коли господар перевернеться на інший бік, знову занурюючись у дрімоту, варто повернутись до своєї важливої ​​місії. Адже ранкове пазуревколювання ніхто не скасовував? Так із задоволенням потупцявши у нього на спині, стягуючи з нього теплу ковдру, успіх врешті буде досягнутий. Він все-таки прокинеться, правда чомусь страшно на мене бурчатиме. Одягне капці і потопає у ванну, тут головне відразу піти за ним слідом, періодично тертися об його ноги, роблячи вісімки. Так господар завжди буде в тонусі ловлячи рівновагу в просторі. Бачите, як я дбаю про нього? Адже  самостійно зарядку він у мене не робить. Потім все-таки настане момент, коли господар згадає, що у нього кіт не годований, та треба подбати про найважливішу істоту в його житті. Було правда в нього в минулому пару помилок, коли він забував наповнити миску найсмачнішими ласощами. Доводилося перевиховувати! Перевернути пару стільців, вирити землю з горщика з квіткою, ще мені не сподобався малюнок на шпалерах, довелося доопрацьовувати. Жаль у господаря немає художнього смаку. Ох були часи, не обрізав мені господар пазурі, а ось зараз постійно їх зрізає. Пам’ятаю того першого дня коли спіймав та підрізав пазурі він страшенно лаявся, намагаючись дістати мене капцем з-під дивана. Добре, що рухати диван йому ліньки, а його власні габарити не дозволяють теж залізти під диван. Хоча пам'ятаю один раз він не полінувався почав рухати диван, ось який тоді був забіг по квартирі! Довелося до вечора сидіти на шафі спостерігаючи, як господар піднімає стільці, збирає книги та речі із підлоги, доріжки розстеляє по-новому. Загалом він того дня зайнявся генеральним прибиранням. Ну, а ввечері, коли він неабияк втомився, усвідомивши користь сьогоднішнього заходу, я скромно попросив зняти мене з шафи.

- Ой, щось я заговорився тут із вами, господар уже снідати сів, а це означає що? А це означає саме час йти до одягу. Адже на ньому треба полежати, залишаючи свою шерсть, зробити пару зачіпок. Запитуєте навіщо? А без цього аж ніяк! Як інакше дати зрозуміти чужим, що цей господар зайнятий? Ось і я про те саме, ніяк.

- Ну ось знову лається, намагаючись прибрати мою білу шерсть зі своїх чорних штанів. Стільки часу минуло, а ніяк не звикне, що це дурна витівка, мою шерсть так просто не прибрати.

- Все-таки одягнувся і пішов на роботу, а я проводжаючи ще раз потерся об ноги, нагадуючи, що вдома на нього чекає люблячий кіт.

- Пішов!

- Все можна йти спати, а як же ще? Ввечері чекає стільки роботи. Господарю потрібно багато уваги та турботи з мого боку приділяти. А то пам'ятаю, був час приводив кілька разів незрозумілих тіток, які заглядали по кутках. Ще й годуй їх, так безглуздо знищувати продукти? Марнотратний у мене господар, зовсім економити не вміє. Довелося відважувати непроханих гостей, залишав зачіпки на дивних прозорих колготах, ними потім ще такі чудові стрілочки йшли, любо глянути. Ну, а впертих доводилося кусати, шипіти, а потім робити нещасний вигляд, ховаючись за спиною господаря. Адже я маленький, кота образити може кожен.

           Кіт поважно побіг до великого ліжка, стрибнув на нього і згорнувся клубочком, заплющуючи свої величезні жовті очі. Його погляд зачепився за синю вазу, яка стояла на столі, і вже практично засинаючи в нього промайнула думка:

"Не подобається мені ця ваза, ну зовсім немає смаку у господаря, доведеться ввечері виправляти!"

            Котик заплющив очі і утихомирено заснув, періодично муркаючи.