(Фантастика, фентезі)
Невелика фігура в зеленому вбранні швидко рухалася лісом, поки пара очей спостерігала за нею. Молода дівчина тікала. Голочки диких рослин кололи її через повсякденну одежу. Адреналін у крові не давав відчути біль, а натреновані ноги швидко несли легке тіло вперед.
Тріск гілки почувся позаду. Обертатися було страшно, тому втікачка лише збільшила швидкість. Раптом щось велике накинулося позаду. Кремезний дикун обхопив її за живіт і скинув на вологу землю. Вона приємно охолоджувала нагріте бігом тіло, поки смердючий нападник сміючись мацав її.
Дівчина припинила пручатися. Вологі очі гляділи внікуди, поки щасливий дикун звязував тендітні руки своєї здобичі.
Та дівчині було байдуже. Сьогодні загинули її батьки, наречений, брати і сестри. Дикуни знищили рідне поселення ельфійки.
Поступово сльози все більше і більше заважали розгледіти дорогу, через що полонянка оступилася і впала.
Спочатку дикун гнівно лаявся, та через кілька митей почав видавати дивні звуки. Коли дівчина глянула на нього, той неприродньо смикався, ніби гілка плодового дерева, коли ту трусять. Зрештою тіло нападника падає мов колода.
Намагаючись відповзти від брудного дикуна, невільниця натрапила на невідому істоту. Покриття тої повністю зливалося з навколишнім лісом, через що її було важко помітити навіть впритул.
Рука істоти простягнулася до дівчини. Змучена, перелякана і заплакана ельфійка зі страхом гляділа на руку замаскованого бійця експедиційної місії землян.
Через півгодини досі перелякану але ситу дівчину, вела четвірка замаскованих диваків. Вони активно говорили між собою на дивній мові, яку втікачка жодного разу не чула.
Молодого охоронця цікавила екзотична красуня. Палець того весь шлях до табору смикав запобіжник електрошокеру, поки сержант не гаркнув непристойною лайкою.
Нарешті врятовану таки привели до стіни навколо людської стоянки. Одна з невідомих істот довго тицяла пальцями у порожнє місце поки не відкрилися приховані двері.
Велетенський віз в середині відразу кинувся в очі. Він тихо котився вперед не залишаючи слідів на твердій поверхні. З прямокутних будинків дивних істот постійно виходила і заходила безліч цих двуногих незнайомців.
Після довгих розмов між собою, невідомі таки ввели ельфійку в одну із споруд. Чистота всередині вражала. Підлога, стіни і всі речі сяяли. Навіть слідів від щойно увійшовших істот з вулиці не залишалося. Одна ельфійка забруднила підлогу лісовою багнюкою.
Істота з жіночим голосом провела гостю з довгими вухами в окрему кімнату. На одній із стін висів детальний портрет якогось дикуна, що насторожило дівчину.
Ельфійка хотіла подякувати своїх рятівників, та ніхто не заходив до неї. Після короткого відпочинку нудьга змусила гостю покинути кімнату. Вихід в короткий коридор не був зачинений. Однакові двері збивали з пантелику, тому дівчина вирішила заглянути за кожну з них.
Перша кімната, котру вона обрала, виявилася набитою невідомими речами. Друга - копією приміщення куди її поселили. Третя… третя кімната змусила ельфійку з жахом вибігли геть. Там десяток дикунів щось обговорювали між собою.
В коридорі дівчина натрапила на одну із дивних істот. Та щось повторювала спокійним голосом, поки не зняла свій шолом.
Біглянка з жахом опустилася на підлогу. На неї сурово глядів типовий представник жорстоких племен, що спалили рідне поселення біглянки. В ту мить вона зрозуміла - її врятували варвари.