Розвідка

(Бойова фантастика)

Павутиння гілок ділило небо на безліч дрібних ділянок, та це не заважало розвіднику виконувати свою роботу. Спостерігати за периметром тут - в диких джунглях дуже складно. Можна сказати, що  для розвідника не було місця гіршого ніж це, тому сюди відправляли найкращих.

Вчепившись, кремезний чоловік середнього віку вже п’яту годину висів непорушно. Замаскований трос тримав бійця на товстій гілці тропічного дерева. Нейтральна зона була досить небезпечним місцем, не тільки через дику природу. Завжди була загроза зіткнення з кримінальними групами, що полювали за такими як наш розвідник. Будь-яка держава з радістю заплатить чималу суму, щоб отримати живим чи мертвим іноземного шпигуна.

Нейтральна зона повністю демілітаризована, до того ж всі світові еко активісти, дуже боляче сприймають найменші вторгнення військових в єдину у цілому світі природну екосистему.

Великий пітон спустив свою голову на розвідника. Холодна тварина використовувала нерухоме тіло як місток на нижній ярус крони дерева. Саме в цей час тепловізор засік викид теплого повітря між густих тропічних заростей. Потік піднімався повільно, це означало що джерело знаходиться близько до землі.

Нарешті пітон відповз і розвідник зміг ворухнути головою щоб сфокусувати камери на підозрілій ділянці.

Тихо затремтів супутниковий передавач. Він маскував повідомлення спостерігача під переговори контрабандистів. Через  хвилину прийшла відповідь - наказ спуститися і засікти джерело викиду тепла.

Нерухоме тіло загартованого вояки спустилося у густі хащі, наче павук, який обрав собі здобич. Лебідка виділила чимало тепла, тому маскувальний костюм увімкнув додаткове охолодження. Приблизно на висоті десяти метрів розвідник зупинився. З такої висоти прогалин між листями було вже досить, щоб  детально розгледіти рух на землі.

Не засікши жодного підозрілого руху, солдат вправно опустився ще нище. На цей раз він не чекав поки система охолоне, а одразу став на землю. Листя захрустіло під мягкими підошвами. Розвідник повільно рушив вперед, залишаючи після себе неглибокі сліди копит дикого кабана.

Через півгодини детектор руху  засік аномалію. Приблизно за сто двадцять метрів попереду одна із камер застала неприродне спотворення теплового випромінювання. Боєць одразу зупинився, і увімкнув замкнене охолодження тіла. Запасів хладагенту залишалося ще на пів години, коли група контрабандистів пройшла повз бійця. Ліворуч, на відстані тридцяти метрів гучно протупотіли озброєні невідомі люди. П’ятірка чоловіків вела полоненого. Товстий шар теплоізоляції вкривав невільника так, що було неможливо розгледіти його більш детально.

Всі камери сфокусувалися саме на цому підозрілому обєкті, поки той остаточно не зник за густими зарослями ліан.

На окулярах засвітився черговий наказ - таємно переслідувати порушників.

Непомітний привид почав свій рух. Його видавали лише не глибокі сліди.

Починало світати, тому підозріла група зупинилася перечекати жаркий день. Розвідник стоїчно витримав довгу зупинку майже не рухаючись, поки ввечері, коли вже стало відносно темно, на порушників кордону не напали. Гучна примітивна зброя порушила майже ідеальну тишу джунглів. Жодна тварина не сміла тут і пискнути, але не людина. Численні крики болі проносились один за одним серед мовчазних зелених велетнів.

Тепловізор засік рух. На галас біг великий хижак. Коли тропічний лев дістався місця сутички, нападники вже встигли повбивати всіх контрабандистів. Вони мовчки спостерігали як голодний хижак роздирав тіла убитих. Їх маскування працювало проти хижака, але не ховало від розвідника. Той спокійно спостерігав за незрозумілою йому поведінкою невідомих порушників.

Раптом почувся гучний жіночий крик. Хижак взявся за дивного полоненого. Здавалося панічне волання тільки розпалило апетит тварини.

Через хвилину прийшов наказ - знищити порушників і хижака, урятувати полонену.

Меньше десяти секунд симуляція бою розраховувала послідовність дій. Коротка гвинтівка зручно сіла в обидві руки солдата. Черга пострілів, і двоє нападників тихо падають. Решта семеро, забувши про маскування, розбігаються. Гучне тупотіння привертає увагу тропічного лева, що одразу втрачає цікавість до вже мовчазної жертви, і кидається за одним з горе втікачів.

“Врятувати полонену” - засвітився на окулярах новий наказ. Розвідника дратувала така неспішність командування. “Навіщо було чекати поки хижак роздирає свою жертву, якщо все одно довелося втрутитись”.

Та наказ - є наказ. Невидимий привид підбіг до непритомної жінки, нога якої сильно кровоточила. Гострий ніж швидко розрізав товсту теплоізоляцію штанів. Два швидких рухи, і знеболювальне вже введено біля рваної рани. Жертва втратила багато крові, тому вояка дістав кровоспиняючу речовину. Лише кілька секунд пішло на обробку рани. Нове жіноче волання пронеслося по джунглям.

“Треба тікати” - подумав розвідник, тай потягнув невідому жінку забувши про маскування. До нього вже вийшла рятувальна група, та вона не могла зайти далеко у нейтральну зону, тому бійцю довелося тягти на собі п’ятдесят зайвих кілограм. Нарешті, через півгодини бігу, військові медики перейняли ношу розвідника.

“Твоя місія завершена - повертайся” - прийшов черговий наказ.

Після тяжкої розвідувальної місії боєць медитуючи чистив свій захисний костюм. Новини, які дивилися його побратими, зовсім не цікавили його, а от останні з цікавістю слухали офіційну версію нічних подій, і з розпачем знаходили безліч відмінностей від розповіді з перших уст.

• А вона гарна, та рабиня? - поцікавився один із молодих солдатів розвідки.
• Я не знаю - байдуже відповів зосереджений на костюмі вояка, на фоні тарабарщини з великого екрану:

“Спілка активістів залишилася незадоволеною втручанням військових у нейтральну зону. На їх думку з рабством потрібно боротися поза територією демілітаризованого заповідника”.