Воно того варте?

Сьогодні ще семеро воплотились. Попри те, що кожна душа, перед тим як потрапити на землю і стати людиною, має можливість побачити ким їй доведеться стати і що пережити, багато кого це не зупиняє. Декого не зупиняє навіть те, що своє земне існування їм судилось закінчити самогубством, такі сюди більше не повертаються - після прожитого ними життя, вони приречені вічно горіти в пеклі. Мовляв, сам на таке підписався.

Мені, як завжди, не повезло, цього разу мав шанс стати маньяком, але краще не треба давати такому шанс статися. Самогубці мені попадались вже двічі, ще одного разу мені випало стати жінкою, що втратила трьох синів і чоловіка на війні, як на мене, то це занадто складно, життя, по-моєму, того не варте, щоб таке терпіти.

Взагалі є шанс по-різному прожити одне і те ж саме життя. Тобі дають дізнатись лише якою ж саме людиною тобі доведеться стати і з яким вибором стикнутись. Це не фаталізм - нема наперед визначеної долі, але є наперед визначена людина і життєві ситуації. Те як ти з цим впораєшся залежить від тебе, мабуть, тому й дехто ризикує, закінчує життя самогубством і більше сюди не повертається, а у важких муках горить у пеклі.

Я, коли мені випадало стати якоюсь сумнівною людиною, або ж людиною, якій передбачається пережити дуже складні події, вирішував не народжуватись і тому я поки тут.

Але деколи так хочеться спробувати свої сили в земному житті, це для нас велика спокуса, то й дехто, незважаючи на все, що його чекає, бере на себе цю ношу і воплочується в образі людини на землі.

Одина душа так хотіла на землю, казала, що точно стане художником, творитиме щось прекрасне, її роботи надихатимуть прийдешні покоління, не дивлячись на всі випробування, наготовленій їй, вона пройде земним шляхом правильно. Але скінчив життя цей художник застрелившись в бункері, його діяння потягли за собою багато смертей, страждань, горя та лиха. Тому багато з тих, хто вирішив приходити в світ десь приблизно в той самий час, тепер горять разом з ним в пеклі, отак дії однієї людини тягнуть за собою численні ситуації, що стають випробуванням для інших. На жаль, купа людей, що ці випробування не проходять, ідуть на компроміс зі злом, а потім розділяють ту ж чашу з головним винуватцем.

Однією з тих, хто вже потрапив на землю, я неабияк захоплювався, то була напрочуд сильна душа, дещо бунтівна, вона стала Еммелін Панкгерст у своєму земному житті, зробила значний внесок у справу, яка продовжилась і після її смерті.

Після того, як душа вже одного разу потрапить на землю, більше не може воплотитись. Земне життя дається лише раз.

Так от, до тієї, що стала Еммелін, мене особливо вабило. Я був переконаний, що прийду на землю чоловіком і візьму її за дружину, але мені тоді попалась слабка духом людина, на яку чекають важкі випробування і я вирішив не наражатись на небезпеку вічно горіти в пеклі, через те, що можливо, не витримаю і  сам себе вб’ю.

Душі насправді возєднуються тут, а на землі лише потрібно знайти свою споріднену душу, серед усіх інших. Кому виходить, ті живуть в щасті та гармонії до кінця своїх днів, а кому ні, ті все життя томляться з не рідною душею і псують життя і собі і тому, хто поруч, або ж все життя снують в пошуках спорідненої, бо якось відчувать, що вона десь є. Але не всім щастить знайти, дехто проводить все життя чи в муках чи в пошуках так і не пізнавши призначеного їм щастя.

Були й такі, хто міг пізнати таке щастя, але в силу своїх земних помилок вибрали хибний шлях. Один такий навіть повісився, не стерпів мук і тепер приречений на вічні страждання під сонцем Сатани. Ніщо не віщувало йому біди, коли він вирішив воплотитись, думав, що нема чого сумніватись, він буде щасливим, але розминувся зі своїм щастям і все пішло шкереберть.

Ті, хто вже пройшов свій земний шлях і пройшов не вчинивши жодних непростимих справ попадають знову сюди, але існують далі окремо від нас, умовно кажучи - в кращому світі. Таке існування треба заслужити.

Було тут і багато достойників, які, знали, що їм наготовано нелегке життя, але все одно прийшли на землю і прожили таке життя, що про них пам’ятають і через багато часу після їхньої смерті. Били й такі, що погано починали, але якимсь чином звертали на шлях героїв, великих діячів своїх епох. Один такий спочатку зазнав вимушеного переселення зі своєї рідної землі, потім зі значними труднощами розпочав військову кар’єру, розробляв плани бомбардувань невинного народу, але потім, в складний, для свого народу час, став лідером визволення з під імперського гніту. Скінчив життя, як мученик, його підло вбили. Але за свою боротьбу заслужив пошани далеко за межами своєї батьківщини, його пам’ятають як мужнього воїна і називають на його честь вулиці у своїх містах.

Одного не зупинило навіть те, що він за життя буде осміяний, житиме у злиднях і зійде з розуму. Що ж, закінчив він погано і сюди більше не повернувся, але його твори тепер коштують великих грошей, він став одним з взірців у своєму напрямі діяльності. І хоча цей художник також скінчив погано, у світову історію він увійшов набагато кращим персонажем, ніж той інший, що в бункері застрелився, хоча їм обом на долю випало багато труднощів. Все ж, багато що залежить від душі, зовнішні обставини не вирішують усього, ніякої долі нема, те, як ти переживеш призначені тобі випробування, залежить лише від тебе. Але я так ризикувати не готовий, тож почекаю сприятливішого набору обставин.

Багато жінок прийшло в світ і закінчили життя в багатті, але більшість з них повернулись сюди, а ті хто відправляв їх у полум’я, прикриваючись високою мораллю, зараз терплять муки під сонцем Сатани. куди ти потрапиш в кінці залежить від вибору, який ти зробиш, немає якогось конкретного алгоритму правильного життя, кожна душа відчуває, що правильно, а що ні і сама вирішує як їй вчинити.