Пан був Міласький,
І пан був той славний,
І володів він землею Карійців.
Служив пан той мідянам,
І персам служив.
І перед Шахіншахом великим пан той голову склоняв,
Як перед богом склоняв.
І мав він велике багатсво.
І було в пана було багато дітей,
Багато синів і багато дочок.
І мав він велике потомство.
І нащадка він мав - старшого сина свого.
Коли пан той помер, то син його старший володарем став.
І гордий, І зрібролюбний був старший син.
І мав старший син жінку, що єдиної крові з чоловіком була.
І задумав той син стати паном Галікарнасським, замість старої Міласи.
І став він вже паном новим.
Паном Галикарнасським новим
І мав новий пан потяг до греків з Еллади
І одного разу задумав він побудувати гробницю собі.
І майстрів він найняв і греків найняв.
І величну споруду підняли вони.
Стояла споруда тисячу років, і велику славу мала вона.
Там і лежали чоловік і дружина, що правили цим місцем колись...
Написано 06.08.2024