Збірка обраних поезій
Карієць біля Нілу
Заходило сонце.
Сидів під пальмою Карієць один.
Бачив він човни і плодорідні низини.
Бачив він храми, дворці, що понад тисячу років стоять над рікою.
Бачив він величні споруди, що нагадали Карійцю про рідні гори Латму, Алідни...
Бо споруди ті мов скелі були, і мов титани височіли над всім.
Туга за батьківщиною, за рідним і цінним закралася у душу Карійця.
Лише зброя і товарищі славні Карійця були тут з батьківщини його...
Але тепер служить Карієць "сину бога" за гроші і славу.
Але тепер служить Карієць заморському пану через традиції власного батька і діда.
Палюще сонце шолом освітило Карійця.
Бо сам Ра освітив шолом слуги Фараона.
Бо сам Ра майбутні перемоги пророчів Карійцю.
Але чужі боги не захотіли відпустити Каріця...
Згодом дали боги Нілу Каріцю жінку місцеву, що як сам Ніл, була плодородна і дала Карійцю багато дітей...
Згодом Карієць забув рідного Лабрандея, та почав перед Осирісом на коліна вставати...
Згодом навіть туга і печаль за рідною землею пішла з серця Карійця...
Згодом як воїн і як вірний слуга, загинув він від стріл і списів Нубійських племен, в Анубісових обіймах кріпких.
Написано 01.08.2024
#1620 в Різне
#214 в Історичний роман
Відредаговано: 07.05.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
