Збірка номер 7

37. Поетеса

Вона жила й дихала віршами.

Її кохали, били й руйнували.

Для когось музою вона була,

А для когось — карою земною.

 

 

Вона ж лише жила й цвіла,

Як квіт весняний і білий.

Вона натхнення звідусіль пила,

Як трава воду поглинає з джерела.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше