Замріялась я трохи про весну.
Хоча серпанком вкрила осінь.
Настав вже час такий,
Коли у почуттях я не тону.
Я б написать багато чого хотіла
Проте думки, що гріли...
Вони для мене застаріли.
Й пісня граючи змарніла.
В словах ти не шукай любові.
Немає в них більше нічого...
Лише підлість і обман,
Що правдою бути хотіли.
Думки, як вітер розлетілись.
І дощ осінній вже не той
А ми з тобою не помирилась.
Лишився слід в душі, а все забулось...