Збірка номер 7

13. Ти спитаєш мене

Ти спитаєш мене:

"Як помирають не твої люди?"

Я тобі відповім:

"Повільно в твоїй голові."

Так помирали й усі «не мої».

Ти — тілом із ними,

Але душа вже далеко.

І ти — вже не та.

Та я бачу - і пам’ятаю,

І душа моя не мовчить,

Бо кожен «не твій» - це чийсь світ,

І кожне життя - це пісня, що без кінця.

17.06.2025




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше