Збірка номер 7

Птаха без крила.

Я втомилась іти
До своєї мети
А ти? А ти?
До мети ....
Я не знаю, як ти.
Хочеш снігом мене замети.
Але ти, Але ти ...
Я загубилася: на чужих сторінках,
В чужих думках,
І твоїх листах.
Я Загубилась. Загубилася я.
Я блукала думками з тобою.
Буду чи лише з собою.
Я не буду йти, якщо не ти,
Я не буду пливти, якщо не ти.
В мене не буде мети.
Якщо не ти, якщо не ти.
Не шукай там де мене немає.
Я є лише в серці твоєму.
Пам'ятай мене.
Не забувай мене.
І я знов оживу
Для тебе.
І ми знову разом підемо до нашої мети.
А не тільки я,
А не тільки ти.
Лише ми і лиш ми.
Я знов серце відкрию і до тебе порину.
В обійми любові
В обійми тепла
В обійми ніжності і добра.
Там була я дійсно жива.
Там де була я дійсно жива.
Я була тільки твоя.
А ти був тільки мій.
Але нас вже більше нема.
І я не оживаю.
Знову прийде весна.
І все оживе.
Тільки не серце моє
Бо в ньому завжди люта зима.

11.01.2025

Крісті Ко

Подобається

#245 в Різне
#4 в Поезія

У тексті є: вірші як почуття, вірші написані сердцем, вірші написані розумом

Відредаговано: 21.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись