Я йшов крокуючи доволі.
Я йшов на зустріч своїй долі.
Лиш час не запитав про втому.
Я лиш спинився запитав себе.
Коли вуста наповнені життям.
Я пив впиваючися в них.
Хоча твої слова не варті і гроша.
Я в очах твоїх тонув.
Можливо я іще почую голос твій.
А можливо вже і ні.
Бо все не так як мріяли ми.
Тепер з тобою вороги.
Душа немов натягнута струна.
І серце ніби поки б'ється.
В тобі я віднайшов свій сенс буття.
В тобі я віднайшов свій спокій.
21.10.2024