Не маю я нічого краще,
а ніж власне Его
Воно зі мною аж дитинства,
воно моя потреба!
Хай там що "злі люди" кажуть,
Хай старанно звуть "невдячним",
В голові моїй, безмежне небо -
Моє прекрасне, світле Его!
Як не буду мати грошей,
Коли житиму без хати,
Як зі здоров'ям буду грати
Та Его мені - наче мати
Хай там що забороняють
Я на те, не зволікаю
Бо лиш йому я довіряю.
Воно зі мною, не тікає
Воно поможе, та підтрима
Тільки воно зі мною миле.
Та навіть Его має міру.
Старших, звісно, поважаю,
Зла нікому не бажаю.
Сам можу рішення прийняти,
Все що хочу - буду мати.
Воно завжди мене тримає
Не дає - не відпускає
Воно завжди допомагає
То моє Его, що в мені сяє.
Тобто проста й зрозуміла мораль:
Его прекрасне,
з ним життя наче рай
А як люди навколо
з моїм Его будуть жить
Цього я не знаю,
це їм же й судить