Збірка Моїх Віршів

Мокрий асфальт

Мокрий асфальт та сірі калюжі,
Краплини, як кулі - холодні, колючі.
Вітер здіймається, задува вуха,
Біжить по спині, крижана мука.

Тепло вже позаду, забуті часи.
Погода лякає, та маєш іти.
Ти побачиш там сум, горе та злість
Неначе оточення от-от тебе з’їсть.

Нерви та стрес — то нова сім’я,
Вже можеш забути про слово «Я».
І, може, змиритися зміг з цим усе ж...
На власне щастя, ти сил не знайдеш.

Подобається

#296 в Фантастика
#40 в Антиутопія
#495 в Різне

Відредаговано: 11.06.2026