Математична задача

Марія Іванівна, вчителька математики, вийшла до дошки й звернулася до класу:

— Ну що, діти? Відпочили на канікулах? Але нагадаю вам: перед канікулами я задала вам розв’язати одну простеньку задачку. Давайте перевіримо, що у вас вийшло. Лєночко Пархоменко! Як у тебе з розв’язанням?

Дівчинка з великими білими бантами на косичках підвелася, винувато опустивши голову.

— Маріє Іванівно, тут така справа вийшла… Загалом, задача виявилася мені не під силу, і я попросила допомогти тата. Він у мене розумний. Тато цілу добу ламав голову, не спав, не їв і дуже злився, що нічого не виходить. Потім він поїхав із вашою задачею до дідуся. Дідусь у нас професор математики. Він сказав, що розв’яже її в два рахунки. Але ні в два, ні в три, ні в більше рахунків задача не давалася. Тато з дідусем довго думали й поїхали до академії наук, до інших професорів математики. Там вони разом думали, запускали програми в обчислювальний центр, списали купу паперу своїми розрахунками, але результату не було. Тоді тато з дідусем поїхали до міністерства освіти й записалися на прийом до міністра. Міністр теж не зміг розв’язати цю задачу. Тато з ним дуже посварився, сказав, що міністр — дебіл і освіта в нас теж дебільна, і почалася бійка. Тепер тато сидить у тюрмі за те, що побив міністра, дідусь з інфарктом у лікарні, а побитий міністр подав у відставку й утік за кордон. Мама сказала, що тато ідіот, і подала на розлучення. Ось і все, що я можу сказати про цю задачу.

Марія Іванівна насупила лоба й докірливо цокнула язиком.

— Погано, Пархоменко! Погано! А що скаже нам Вася Петров? Ти розв’язав задачу?

Хлопчик Вася з останньої парти підвівся й винувато опустив очі.

— Ні, Маріє Іванівно. І тато не розв’язав. Він тиждень розв’язував, не виходив із кімнати. А потім приїхала швидка й забрала його до лікарні. Тато передає вам привіт із психіатричної клініки.

— М-да… — багатозначно мовила вчителька зі стурбованим обличчям. — Хтось узагалі розв’язав цю задачу? Сидоренко Вікторе?

— Те саме, Маріє Іванівно.

— Горбунова Аню?

— Моя мама вважає, що ви…

— Не продовжуй! Ігнатьєва Марино?

— Задача не розв’язана. Але бабуся вважає, що вас варто, як відьму, спалити на вогнищі.

— Що, задачу взагалі ніхто не розв’язав? — здивувалася вчителька. Запідозривши недобре, вона взяла з найближчої парти зошит і заходилася вивчати його вміст. Потім узяла зошит із іншої парти й заглибилася в нього. — Так, діти! Схоже, я справді помилилася, диктуючи вам умову задачі. Записуйте нову умову. З пункту «А» в пункт «Б»…