Ніжний ти тюльпане,
Що страждаєш від кохання,
Що не можеш ти забути,
Це кохання запашне,
Що страждаєш ти сам!
Божеволюєш від нього
Та тримаєш у клініці цій,
Цю пташку, яка не злетить
Не втече від мук твоїх.
Але не помітив ти,
Як щезає вона від тебе,
Як тікаючи вбиваючи себе
Зникла вона від тебе.
Тюльпане, не дай стражданю,
Що створив ти сам тіккти від себе,
Що проник ти тьму,
Оту мить як зникло кохання
Весняною дниною для тебе!
Відредаговано: 27.08.2026