Збірка

Життя довжиною в мить

У відкритую шпаринку,
Сміло гляне місяць тихий.
Я зосталася сама в будинку,
Що приніс з собою лихо.

Закохались ми з тобою стрімко,
Знала, ти завжди зі мною щирий,
Відбулося це узимку,
Коли все було укрите білим.

І забули заборони всі ми,
Віддались чуттям нестримним,
Хай і різні наші сім'ї,
Та ми впорались і з ними.

Та настав цей день незмінний,
Що у серці болем стигне,
У новий будинок наш зайшли ми,
Такі радісні й щасливі.

Прочинили двері й... вибух.
Ти ж закрив мене собою.
Терористи... Потім скажуть,
Та не стрінусь вже з тобою.

Рік за роком все приходжу,
В цей будинок я щоночі.
Все надіюся, що зможу,
За тобой піти в безодню.

Подобається

#4473 в Різне
#1172 в Поезія

Відредаговано: 07.02.2020